1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином по-відомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Коментар:
Одне з важливих завдань, яке вирішується в ході судової реформи, є підви-щення ефективності правосуддя в Україні. Для прискорення розгляду і вирі-шення цивільних справ, нормального функціонування судів законодавець за-провадив в ЦПК 2004 р. нову главу 8 розділу III «Заочний розгляд справи».
Регламент заочного розгляду справ містився в Статуті російського цивільного судочинства від 20 листопада 1864 р.
Цивільний процесуальний кодекс УРСР 1929 р. і Цивільний процесуальний кодекс УРСР 1963 р. не передбачали можливості застосування заочного розгляду справи. З прийняттям Конституції України 1996 р. згідно зі ст. 124 правосуддя в Україні здійснюється тільки судами; юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. В умовах збільшення навантаження на судову систему, необхідності дотримання строків судового розгляду, своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ інститут заочного розгляду справи повинен сприяти нормальному функціонуванню судів, чия діяльність стає скрутною з ряду причин, зокрема у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача.
Заочний розгляд справи є системою норм, які застосовуються при розгляді справ у суді першої інстанції, визначають порядок розгляду справ у суді першої інстанції у випадку неявки відповідача в судове засідання.
Для здійснення заочного розгляду справи необхідні наступні умови:
1) неявка в судове засідання відповідача;
2) наявність в справі доказів, що підтверджують повідомлення відповідача про час і місце судового засідання;
3) неповідомлення відповідачем про причини неявки або визнання судом вказаних відповідачем причин неявки неповажними;
4) наявність в справі доказів;
5) відсутність заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.
Частина 1 ст. 32 ЦПК допускає пред'явлення позову до декількох відпо-відачів. У заочному провадженні також можуть брати участь співвідповідачі.
Частина 2 статті, що коментується, указує на можливість заочного розгляду справи у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. Перераховані умови заочного розгляду справи повинні дотримуватися відносно всіх від-повідачів, які не явилися.
При заочному розгляді справи позивач, реалізуючи принцип диспозитивності, має право змінити розмір позовних вимог, предмет або підстави позову (ч. 2 ст. 32 ЦПК). В цьому випадку суд відкладає судовий розгляд і повідомляє про це відповідача, оскільки відповідач був повідомлений про певну вимогу і проти неї захищався.