1. Заява неповнолітньої особи, яка досягла шістнадцятирічного віку, про надання їй повної цивільної дієздатності у випадках, встановлених Цивільним кодексом України, за відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника подається до суду за місцем її проживання.
Коментар:
Згідно з ч. 1 ст. 35 ЦК повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років та працює за трудовою угодою, а також неповнолітній особі, що записана матір'ю або батьком дитини. Згідно з ч. 2 і 3 ст. 35 ЦК, надання повної цивільної дієздатності здійснюється за рішенням органу опіки та піклування за заявою зацікавленої особи з письмового дозволу батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у випадку відсутності такої згоди — повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і бажає займатися підприємницькою діяльністю.
Фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття), набуває повної цивільної дієздатності (ст. 34 ЦК).
Обов'язковою умовою звернення фізичної особи до суду з питанням про надання їй повної цивільної дієздатності є відмова батьків (усиновлювачів) чи піклувальників дати згоду фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років, на заняття цією особою підприємницькою діяльністю, оскільки ч. 2 ст. 35 Цивільного кодексу України встановлює можливість надання неповнолітній особі повної дієздатності за її заявою органом опіки та піклування при згоді її батьків, тобто відсутність суб'єктивного спору не може призвести до захисту інтересів неповнолітнього в суді, а повинна вирішуватись в позасудовому по-рядку. Тому відмова батьків чи усиновлювачів є обов'язковою передумовою для звернення неповнолітнього до суду за захистом свого інтересу.
Така заява може бути подана до суду неповнолітньою особою за місцем її проживання (ст. 242 ЦПК).