1. Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.2. Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено.
Коментар:
Відповідно до ч. 1 статті, що коментується, в порядку підготовки справи до розгляду суддя має встановити осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про відсутню особу, а також запросити відповідні організації за останнім місцем проживання і роботи відсутньої особи (органи внутрішніх справ, органи місцевого самоуправління тощо) про наявність відомостей про неї.
Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо призначення опікуна для охорони майна відсутнього, а в разі необхідності й для управління цим майном.
Інакше сформульоване дане положення в ЦК України, де зазначено, що за заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідомо, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою (ч. 2 ст. 44). Тобто заінтересована особа може звернутись до нотаріуса із відповідною заявою тільки за наявності відкриття судом цивільного провадження на підставах визнання фізичної особи безвісно відсутньою.