1. У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою.2. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.
Коментар:
Відповідно до ч. 1 статті, що коментується, суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, отримавши заяву про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або отримання відомостей про місцеперебування цієї особи, призначає справу до слухання за участю фізичної особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою. Рішення суду після набрання законної сили має бути направлено відповідному органу реєстрації актів цивільного стану для анулювання запису про смерть фізичної особи, а також органам опіки та піклування для зняття опіки над її майном.
Ст. 47 ЦК України щодо майна фізичної особи, яку оголошено померлою, встановила певні заборони, оскільки правові наслідки визнання фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків у разі настання смерті. Відповідно до цих заборон спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. У свідоцтві про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус накладає заборону на його відчуження.
У такому ж порядку, як розгляд справ про оголошення фізичної особи безвісно відсутньою відбувається розгляд справ про оголошення фізичної особи померлою з дотриманням положень, установлених статтями 246, 247, 248, 249, 250 ЦПК. Однак підстави для оголошення фізичної особи померлою порівняно з підставами для оголошення особи безвісно відсутньою, відповідно до ч. 1, 2 і 3 ст. 46 ЦК, інші: фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісти за обставин, які загрожували їй смертю чи дали підставу припускати її гибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців. Фізична особа, яка зникла безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою через два роки з дня завершення воєнних дій. З урахування конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до закінчення цього строку, але не раніше закінчення шести місяців. Фізична особа, яка зникла безвісти у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою через два роки зі дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до закінчення цього строку, але не раніше ніж через шість місяців. Фізична особа оголошується померлою зі дня набрання законної сили рішення суду про це. Фізична особа, яка зникла безвісти за обставин, які загрожували їй смертю або дають підстави припустити її гибель від певного нещасного випадку у зв'язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою з дня її вірогідної смерті.
Оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на презумпції її смерті. При оголошенні фізичної особи померлою настають інші наслідки порівняно з наслідками оголошення фізичної особи безвісти відсутньою. Відповідно до ст. 47 ЦК правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, оголошеної померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, яке перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщин. Нотаріус, який видав спадкоємцю свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.