1. За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення.2. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками).
3. За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.
4. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).
5. Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.
6. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.
7. Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями — також до уповноваженого органу виконавчої влади.
Коментар:
Рішення у справах про усиновлення, у разі їх розгляду в закритому судовому засіданні, не оголошуються публічно, а оголошуються тільки особам, які беруть участь у справі.
Рішення у цій категорії справ має відповідати загальним вимогам, які ви-суваються до судових рішень.
У разі задоволення заяви суд у резолютивній частині рішення формулює висновок про усиновлення дитини заявником (заявниками) із зазначенням усіх даних як усиновлювача, так і усиновленого. Якщо за клопотанням заявника суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про запис усиновлювачів батьками, то це обов'язково зазначається в резолютивній частині рішення.
У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від з березня 2007 р. № 3і зазначено: «Ухвалюючи рішення згідно зі ст. 255 ЦПК та ст. 224 СК, суд по-винен обґрунтувати задоволення чи відхилення заяви про усиновлення. У разі її задоволення в резолютивній частині рішення необхідно навести відомості про заявника (заявників), повністю зазначивши його прізвище, ім'я, по батькові, день, місяць і рік народження, а також про його громадянство».
Відповідно до статті, що коментується, за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення.
У разі задоволення заяви суд зазначає в резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками).
За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища, по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).
Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним за-конної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.
У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.
Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями — також до уповноваженого органу виконавчої влади.
Необхідно підкреслити, що відповідно до ч. 7 статті, що коментується, усиновлення вважається здійсненим зі дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення. Саме з цього моменту в усиновленого та усиновлювача виникають певні взаємні права і обов'язки (ч. З ст. 232 СК). Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 232 СК припиняються особисті та майнові права та обов'язки між колишніми батьками та усиновленою особою, а також колишніми її родичами за походженням. Таким чином, рішення суду про усиновлення має правоустановче значення (між усиновленим та усиновлю- вачем виникають такі ж права та обов'язки, як між батьками і дітьми). Усиновлений набуває взаємні права та обов'язки і щодо родичів усиновлювача. Рішення суду про усиновлення має правоприпиняюче значення. Як було зазначено, припиняються правовідносини між усиновленим та його колишніми батьками і родичами за походженням. Рішення суду має також право- змінне значення. Змінюється правовий статус усиновленого, усиновлювача та його колишніх батьків і родичів за походженням. Слід також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 232 СК при усиновленні дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо уси- новлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка. Відповідно до ч. 7 статті, що коментується, для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду направляється до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями — також до уповноваженого органу виконавчої влади.