1. Держатель втраченого цінного папера на пред'явника або векселя повинен у встановлений строк подати до суду, який постановив ухвалу, разом з цінним папером на пред'явника або векселем заяву про те, що він є його держателем.
Коментар:
Відповідно до ст. 194 ЦК цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються. Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р.1 цінні папери — документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Визначення цінного паперу, дані в ст. 194 ЦК і в ст. З Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» по суті не відрізняються одне від одного. Відповідно до ч. 4 ст. З Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінні папери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні (правильніше було б сказати залежно від особи, якій належить право вимагання за цінним папером). Відповідно до ч. 4 ст. З зазначеного Закону «...права, посвідчені цінним папером, належать пред'явникові цінного папера (цінний папір на пред'явника); особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір); особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір)». Таке ж положення передбачено в ч. 1 ст. 197
ЦК . Як було зазначено, права за цінним папером на пред'явника належать особі, зазначеній в цінному папері. Тому власник цінного папера на пред'явника, для того щоб не допустити виконання по цінному паперу на користь власника цього цінного папера, але в кого вона на даний момент знаходиться, може звернутись до суду із заявою про визнання цінного папера недійсним і про відновлення його прав за втраченим цінним папером (див. коментар до ч. 1 ст. 260 ЦПК). Суд, одержавши заяву від власника втраченого цінного папера на пред'явника, своєю ухвалою постановляє: 1) зробити публікацію про виклик держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя до суду; 2) заборонити здійснювати будь-які операції за втраченим цінним папером або векселем. У публікації має бути запропоновано держателю втраченого цінного папера на пред'явника або векселя повідомити суд у тримісячний строк про свої права за цінним папером або векселем.
Ще римське приватне право розрізняло право власності на річ (іиз сіотіпіи або ргоргіеіаз); володіння річчю (роззезіо) і просте тримання (сіеіепіїоп). Особа, яка володіє річчю не від свого імені, а від чужого імені (наприклад, якщо отримала річ на підставі договору з власником для використовування або на зберігання тощо), не визнавалась власником, а була держателем на чуже ім'я . Чинне цивільне право не передбачає поняття тримання речі, а передбачає право власності на річ (гл. 23 ЦК) і право володіння чужим майном (гл. 31 ЦК). Як випливає зі змісту статті, що коментується, під держателем утраченого цінного папера на пред'явника або векселя слід розуміти фактичного власника даного цінного папера на пред'явника або векселя, але правовий титул (підстава) його володіння невідомий. Держатель цінного папера на пред'явника або векселя повинен у тримісячний строк подати до суду, який постановив ухвалу, заяву про те, що він є держателем цінного папера на пред'явника або векселя разом із цінним папером або векселем. Як випливає зі змісту статей 264 і 265 ЦПК, суд, який постановив ухвалу про відкриття провадження у справі про відновлення прав за втраченими цінними паперами на пред'явника і векселями, не розглядає питання про право особи, яка подала заяву про відновлення прав за втраченими цінними паперами на пред'явника і векселями, а також не розглядає питання про право на ці документи держателя зазначених документів у разі подання заяви до суду держателем зазначених документів.