1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі.2. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження;
3) рішення або ухвала, що оскаржуються.
3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;
5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин;
6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником.
6. До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.
7. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Коментар:
Як було зазначено, поданню апеляційної скарги має передувати подання заяви про апеляційне оскарження.
У статті, що коментується, визначені форма і зміст апеляційної скарги. Зміст апеляційної скарги можна умовно поділити на чотири частини: а) вступна; б) описова; в) мотивувальна і г) резолютивна. У вступній частині апеляційної скарги мають бути зазначені: відомості про найменування апеляційного суду, до якого подається апеляційна скарга (див. коментар до ст. 291 ЦПК); ім'я (найме-нування) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місце проживання або місцезна-ходження; ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце прожи-вання або місцезнаходження (про суб'єктів апеляційного оскарження див. коментар до статей 46 і 292 ЦПК). Як неодноразово було зазначено, відповідно до ст. З Закону України від 11 грудня 2003 р. «Про свободу пересування та віль-ний вибір місця проживання в Україні»1 слід розрізняти місцеперебування фізичної особи — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої фізична особа проживає строком менше шести місяців на рік, і місце проживання фізичної особи — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Згідно зі ст. 93 ЦК місце-знаходження юридичної особи визначається місцем державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
Місцезнаходження юридичної особи зазначається в її установчих документах.
У вступній частині апеляційної скарги відповідно до п. З ч. 2 має бути також зазначена дата подання заяви про апеляційне оскарження. Передбачається, що у вступній частині апеляційної скарги має також бути зазначена дата подання апеляційної скарги або ця дата має бути зазначена в кінці апеляційної скарги разом із підписом особи, яка подала скаргу, оскільки апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (див. коментар до ст. 294 ЦПК). В описовій і мотивувальній частинах апеляційної скарги слід зазначити: в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги — це ті аргументи, які наводяться на доказ того, що рішення або ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню або зміні, або справа, що розглядається, підлягає закриттю провадження у справі (див. коментар до ст. 205 ЦПК); або заява, подана до суду першої інстанції, має бути залишена без розгляду (див. коментар до ст. 207 ЦПК).
Як випливає з п. 6 ч. З статті, що коментується, в апеляційній скарзі можуть бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, докази, що підлягають дослідженню або оцінці, перевірка поважності причин нена- дання доказів до суду першої інстанції. Це пояснюється тим, що в суді апеляційної інстанції справи розглядають по правилах, установлених для розгляду справи судом першої інстанції (див. коментар до ст. 304 ЦПК). Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (див. коментар до ст. 303 ЦПК). При розгляді справи в суді апеляційної інстанції можливий допит свідків, якщо в їхньому виклику до суду першої інстанції було необґрунтовано відмовлено, можлива оцінка нових доказів, якщо вони з поважних причин не були надані до суду першої інстанції або в їх дослідженні в суді першої інстанції було необґрунтовано відмовлено. Однією з відмінностей апеляційної скарги від касаційної скарги є те, що в касаційній скарзі не мають бути зазначені нові обставини, що підлягають встановленню, а також докази, які підлягають дослідженню або оцінці (див. коментар до ст. 326 ЦПК), оскільки при розгляді справи в касаційній інстанції суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (див. коментар до ст. 335 ЦПК). Разом із тим, в апеляційній скарзі не можуть бути зазначені вимоги, не заявлені в суді першої інстанції, оскільки згідно із ч. 1 ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У резолютивній частині апеляційної скарги має бути зазначено клопотання особи. Заяву про апеляційне оскарження і апеляційну скаргу підписує особа, яка її подала, або її представник. До заяви про апеляційне оскарження і апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги і письмові матеріали відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 4 статті, що коментується, апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.