1. Незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі', було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.
Коментар:
Стаття, що коментується, відповідно до одного з найважливішого принципу цивільного процесу — принципу диспозитивності (див. коментар до ст. 11 ЦПК) передбачає право позивача відмовитися від позову і право сторін укласти між собою мирову угоду незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито стадію касаційного перегляду рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, а також рішень і ухвал апеляційного суду. Як було зазначено, відповідно до Закону України від 22 лютого 2007 р. «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ»1 цивільні справи за касаційними скаргами на судові рішення і касаційні скарги, не розглянуті Верховним Судом України до 1 січня 2007 р., за якими Верховним Судом України витребувано справи, передаються для розгляду і вирішення відповідно до глави 2 розділу V ЦПК до колегії суддів відповідних апеляційних судів, склад яких формується президіями цих судів. Відповідно до зазначеного Закону апеляційні суди виконують функції касаційної інстанції після перегляду цих цивільних справ в апеляційному порядку. Однак, як було сказано, апеляційний суд не може переглядати в касаційному порядку рішення і ухвали цього самого апеляційного суду. Відповідно до названого Закону, відповідний апеляційний суд переглядає в касаційному порядку рішення і ухвали, постановлені іншим апеляційним судом. Так, наприклад, рішення і ухвали, постановлені апеляційним судом Донецької області, переглядає в касаційному порядку апеляційний суд м. Києва; рішення і ухвали, постановлені апеляційним судом Одеської області, переглядає в касаційному порядку апеляційний суд Харківської області тощо (докладніше див. коментар до ст. 323 ЦПК).
Норми статті, що коментується, як випливає з її змісту, є відсильними. Як було зазначено, стаття, що коментується, передбачає право позивача відмо-витися від позову в стадії касаційного перегляду рішень і ухвал суду першої інстанції, які набрали законної сили, рішень і ухвал апеляційного суду, а також право сторін укласти між собою мирову угоду після відкриття стадії касаційного перегляду справи, відсилає до відповідних норм ЦПК, які регулюють порядок і наслідки відмови позивача від позову і право сторін укласти мирову угоду. Право позивача відмовитися від позову передбачено ст. 174 ЦПК, а право сторін укласти мирову угоду регулюється ст. 175 ЦПК. Ст. 174 ЦПК передбачає право позивача відмовитися від позову протягом усього часу судового розгляду. Відмова позивача від позову в письмовій формі долучається до справи. Відповідно до ч. 5 ст. 174 ЦПК суд касаційної інстанції, так само як суд першої інстанції і суд апеляційної інстанції, не приймає відмову позивача від позову, якщо дії його законного представника суперечать інтересам позивача. Наприклад, законний представник непрацездатної і недієздатної особи (ст. 39 ЦПК) при розгляді справи в касаційній інстанції відмовляється від позову на користь непрацездатної і недієздатної особи, інтереси якої він представляє. Суд не приймає такої відмови від позову, оскільки дії законного представника суперечать інтересам того, кого представляють. Сторони, як було зазначено, відповідно до принципів диспозитивності (див. коментар до ст. 11 ЦПК) можуть укласти між собою мирову угоду в суді першої інстанції, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а також при розгляді справи в касаційній інстанції.
При розгляді справи в касаційній інстанції сторони, так само як і в суді першої інстанції, незалежно від того хто подав позов, а в суді апеляційної інстанції, незалежно від того хто подав апеляційну скаргу; в суді ж касаційної інстанції, незалежно від того хто подав касаційну скаргу, як було сказано, можуть укласти мирову угоду. Мирова угода відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК не є для суду обов'язковою. Суд касаційної інстанції, так само як суд першої інстанції і суд апеляційної інстанції, може не визнати мирову угоду, якщо дії законного представника однієї із сторін або дії законних представників обох сторін суперечать інтересам тих, кого представляють.
У разі прийняття судом касаційної інстанції відмови від позову або за-твердження мирової угоди, касаційний суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (див. коментар до ст. 205 і до ч. 1 ст. 340 ЦПК).