1. Рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.2. Ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає законну силу.
Коментар:
Як було зазначено, в стадії перегляду судових рішень, ухвал і судового на-казу, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, слід розрізняти три частини:
а) відкриття стадії перегляду судових рішень, ухвал і судового наказу, які набрали законної сили за нововиявленими обставинами;
б) провадження у справі досудового розгляду;
в) судовий розгляд.
Як було сказано, за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення, ухвали, а також судовий наказ, які набрали законної сили, тобто за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті не тільки рішення і ухвали суду першої інстанції, які набрали законної сили, якими закінчено розгляд справи (ухвала про закриття провадження у справі (ст. 205 ЦПК) і ухвала про залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК)) і судовий наказ, а також нові рішення і ухвали апеляційного суду і касаційного суду, які постановляються у справі без передання на новий розгляд.
Згідно з ч. 1 статті, що коментується, рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв'язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ. С. В. Васильєв вважає, що заява про перегляд справи за нововиявленими обставинами подається до суду першої інстанції, якщо суд постановив рішення або ухвалу, що переглядається за нововиявленими обставинами; до суду апеляційної інстанції, якщо цей суд постановив рішення або ухвалу, що переглядається за нововиявленими обставинами, і до суду касаційної інстанції, якщо суд касаційної інстанції постановив рішення або ухвалу, що переглядається за ново- виявленими обставинами . Аналогічну думку висловлює В. І. Тертишніков . З наведеними думками С. В. Васильєва і В. І. Тертишнікова можна погодитись. Однак слід зазначити, що згідно з п. 1—4 ст. 361 ЦПК підставами для перегляду рішень, ухвал, а також судового наказу, які набрали законної сили, є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення і ухвали суду першої інстанції, які набрали законної сили, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду (див. ко-ментар до ст. 324 ЦПК). Цю перевірку суд касаційної інстанції здійснює на підставі матеріалів справи, наданих до суду першої інстанції чи до апеляційного суду. Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК при розгляді справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права і не може вважати доведеними обставини, які не були встановлені в рішенні або відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недо- стовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (див. коментар до ст. 335 ЦПК). Тому жодна з підстав, зазначених у п. 1—4 ч. 2 ст. 361 ЦПК, не може виникнути при розгляді справи в касаційній інстанції. Ці підстави можуть бути в матеріалах справи, які були надані до суду першої або апеляційної інстанції.
Слід також зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 366 ЦПК ухвала суду про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового наказу, заочного рішення, рішення або ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути оскаржена в порядку, встановленому ЦПК. Ухвала ж касаційного суду не може бути оскаржена (див. коментар до ст. 360 ЦПК).
Тому слід вважати, що заяву про перегляд справи за нововиявленими об-ставинами розглядає суд першої інстанції, якщо цей суд постановив рішення або ухвалу, що переглядається за нововиявленими обставинами; суд апеляційної інстанції, якщо цей суд постановив рішення або ухвалу, що переглядається за нововиявленими обставинами. Якщо ж рішення або ухвалу, що оскаржені у зв'язку з нововиявленими обставинами, постановив касаційний суд, то справу повинен переглядати суд касаційної інстанції. Однак рішення, ухвалене судом касаційної інстанції за нововиявленими обставинами, оскарженню не підлягає.
Згідно з ч. 2 статті, що коментується, якщо ухвала суду апеляційної інстанції або касаційної інстанції якою було відхилено скаргу на рішення суду першої або апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення або ухвали за нововиявленими обставинами, то ухвали або рішення зазначених судів втрачають законну силу, оскільки ухвали або рішення суду першої інстанції або апеляційного суду були переглянуті за нововиявленими обставинами і тому раніше ухвалені рішення або ухвали суду першої інстанції або апеляційної інстанції, на які було відхилено скаргу, припинили існувати, тобто зазначені ухвали або рішення апеляційного або касаційного суду стали безпредметними.