1. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.2. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
3. Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.
Коментар:
У частині першій статті, що коментується, встановлено правило про аль-тернативну підвідомчість справ з оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Тому сторони (стягувач і боржник), а також інші учасники виконавчого провадження мають право на свій вибір звернутись із скаргою до суду безпо-середньо або після оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного ви-конавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби до началь-ника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому він безпо-середньо підпорядкований.
Правило про альтернативну підвідомчість, установлене в ч. 1 ст. 384 ЦПК, повністю узгоджується з правилом, яке міститься в ч. 1 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження».
У разі, якщо заінтересованою особою оскаржується рішення, дія чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби начальнику відповідного відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, воно підлягає розгляду в 10-денний строк.
За результатами розгляду скарги начальник відділу державної виконавчої служби ухвалює постанову про задоволення або про відмову в задоволенні скарги, яка в 10-деннний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду (ч. З ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частина друга статті, що коментується, визначає підсудність справ зазначеної категорії як виняткову. За загальним правилом, заінтересованою особою скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
У статті, що коментується, відсутні будь-які вказівки щодо вимог про форму та зміст скарги, з якою звертається до суду особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби порушені її права або свободи у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду.
Разом із тим, згідно з п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» такі скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми і змісту позовної заяви , тобто статтям 119—120 ЦПК, а також містити відомості, зазначені в пунктах 3—5 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, скарга повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) точне найменування стягувача і боржника, їх місце проживання (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також ім'я представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого провадження (найменування виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа);
4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яку порушено;
5) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис заявника або його представника із зазначенням дати подання скарги.
До скарги мають долучатись документи, які підтверджують сплату судового збору і оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У разі, якщо скарга подається представником, то до неї долучається дові-реність або інший документ, який підтверджує його повноваження.
Крім того, заявник має долучити до скарги її копії та копії всіх документів, що до неї додаються, відповідно до кількості осіб, дії яких оскаржуються.
У зв'язку з провадженням по розгляду судом скарг на рішення, дії або без-діяльність посадових осіб державної виконавчої служби, у разі відсутності спеціальних норм щодо вирішення певних питань, допускається застосування окремих положень ЦПК України, якими врегульовані аналогічні питання , зокрема: статті 3 — про право звернення до суду за захистом; статей 26,27 і глави 4 розділу 1 — про осіб, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки; статей 74 і 76 — про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу 3 — про судовий розгляд; глав 1 і 2 розділу 5 ЦПК — щодо апеляційного і касаційного оскарження рішень тощо.
Суд зобов'язаний повідомити відповідний відділ державної виконавчої служби про подання скарги не пізніше наступного дня після її прийняття. Однак порядок такого повідомлення законом не передбачено, у зв'язку з чим суд це питання вирішує на власний розсуд (листом, телеграмою тощо).