1. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.2. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного вико- навця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
3. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Коментар:
За результатами розгляду скарги заінтересованої особи суд постановляє ухвалу про задоволення вимог заявника або про відмову в задоволенні скарги, яка за своїм змістом має відповідати вимогам ч. 1 ст. 210 ЦПК.
У разі якщо суд в результаті розгляду скарги встановить її обґрунтованість і визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби неправомірними, то він постановляє ухвалу, в резолютивній частині якої вказує на обов'язок державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника і усунути порушення.
Разом із тим, якщо за певних обставин усунути порушення у спосіб і порядок, що міститься в скарзі заінтересованої особи не уявляється можливим, то суд на свій розгляд у резолютивній частині ухвали може установити інший спосіб і порядок поновлення порушених прав або свобод заявника.
При цьому згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 14, суд не вправі зо-бов'язувати зазначених осіб до здійснення таких дій, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону), однак може привести визначений державним виконавцем строк відповідно до закону або скоротити його (ч. З ст. 36 Закону) .
У разі якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано апеляційну скаргу на підставі п. 27 ч. 1 ст. 293 ЦПК.