В связи с частыми изменениями в законодательстве, информация на данной странице может устареть быстрее, чем мы успеваем ее обновлять!
Eсли Вы хотите найти правильное решение именно своей проблемы, задайте вопрос нашим юристам прямо сейчас.

1. Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у спорах, в яких хоча б одна із сторін, які беруть участь у спорі, проживає за кордоном, визначається законами України.



Коментар:

У зв'язку з вирішенням питання про відкриття провадження у цивільних справах за участю іноземних осіб у судах України необхідно вирішити питання про їх підсудність.

Під підсудністю цивільних справ з іноземним елементом (міжнародною підсудністю) розуміють компетенцію судів певної держави щодо розгляду і вирішення цивільних справ по першій інстанції за участю іноземного еле-мента .

За загальним правилом, яке міститься в ст. 414 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у спорах, в яких хоча б одна із сторін, які беруть участь у спорі, проживає за кордоном, визначається законами України.

Таким чином, при вирішенні питання про визначення підсудності справ за участю іноземного елемента діє правило «закону суду», що означає засто-сування правил загальної територіальної підсудності, підсудності за вибором позивача (альтернативної), договірної та виняткової підсудності, тобто правил, передбачених статтями 109—112,114 ЦПК України.

Загальні правила підсудності судам України цивільних справ з іноземним елементом установлені ст. 75 Закону України від 23 червня 2005 р. «Про міжна-родне приватне право». Підсудність судам України справ з іноземним елемен-том визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змі-нились, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону (ч. 1).

Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо в суді або в іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами про той само предмет і за тими самими підставами (ч. 2).

Відповідно до ст. 76 Закону України від 23 червня 2005 р. «Про міжнародне приватне право», в якій містяться підстави для визначення підсудності справ судам України, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи—відповідача;

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач—фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа—відповідач — місцезнаходження в Україні;

6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був грома-дянином України або мав в Україні останнє місце проживання;

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на те-риторії України;

8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;

9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;

10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;

11) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним дого-вором України.

Викладені правила і підстави визначення підсудності судам України справ з іноземним елементом за законодавством України застосовуються в усіх випадках, якщо міжнародними договорами України не встановлені інші правила.

Правила про розмежування підсудності містяться насамперед у двосторонніх договорах України, а також конвенціях за участю України. Обов'язковою складовою зазначених міжнародно-правових актів є норми про підсудність. Правила про підсудність містяться, наприклад, у ст. 27 Договору України з Литовською Республікою, в статтях 22, 23, 26 Договору України з Республікою Польща, в ст. 20 Договору України з Республікою Куба тощо.

Разом із тим, ст. 77 Закону України від 23 червня 2005 р. «Про міжнародне приватне право» визначає виняткову підсудність судам України справ з іно-земним елементом.

Підсудність судам є виключною за такими справами з іноземним елементом:

1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України;

2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;

3) якщо у справі про спадщину спадкодавець — громадянин України і мав в ній місце проживання;

4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;

5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб—підприємців;

6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;

7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;

8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;

9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;

10) в інших випадках, визначених законами України.