1. Підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у спорах, в яких хоча б одна із сторін, які беруть участь у спорі, проживає за кордоном, визначається законами України.
Коментар:
У зв'язку з вирішенням питання про відкриття провадження у цивільних справах за участю іноземних осіб у судах України необхідно вирішити питання про їх підсудність.
Під підсудністю цивільних справ з іноземним елементом (міжнародною підсудністю) розуміють компетенцію судів певної держави щодо розгляду і вирішення цивільних справ по першій інстанції за участю іноземного еле-мента .
За загальним правилом, яке міститься в ст. 414 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземці, а також у спорах, в яких хоча б одна із сторін, які беруть участь у спорі, проживає за кордоном, визначається законами України.
Таким чином, при вирішенні питання про визначення підсудності справ за участю іноземного елемента діє правило «закону суду», що означає засто-сування правил загальної територіальної підсудності, підсудності за вибором позивача (альтернативної), договірної та виняткової підсудності, тобто правил, передбачених статтями 109—112,114 ЦПК України.
Загальні правила підсудності судам України цивільних справ з іноземним елементом установлені ст. 75 Закону України від 23 червня 2005 р. «Про міжна-родне приватне право». Підсудність судам України справ з іноземним елемен-том визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змі-нились, крім випадків, передбачених у ст. 76 цього Закону (ч. 1).
Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо в суді або в іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами про той само предмет і за тими самими підставами (ч. 2).
Відповідно до ст. 76 Закону України від 23 червня 2005 р. «Про міжнародне приватне право», в якій містяться підстави для визначення підсудності справ судам України, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи—відповідача;
3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач—фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа—відповідач — місцезнаходження в Україні;
6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був грома-дянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на те-риторії України;
8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
11) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним дого-вором України.
Викладені правила і підстави визначення підсудності судам України справ з іноземним елементом за законодавством України застосовуються в усіх випадках, якщо міжнародними договорами України не встановлені інші правила.
Правила про розмежування підсудності містяться насамперед у двосторонніх договорах України, а також конвенціях за участю України. Обов'язковою складовою зазначених міжнародно-правових актів є норми про підсудність. Правила про підсудність містяться, наприклад, у ст. 27 Договору України з Литовською Республікою, в статтях 22, 23, 26 Договору України з Республікою Польща, в ст. 20 Договору України з Республікою Куба тощо.
Разом із тим, ст. 77 Закону України від 23 червня 2005 р. «Про міжнародне приватне право» визначає виняткову підсудність судам України справ з іно-земним елементом.
Підсудність судам є виключною за такими справами з іноземним елементом:
1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України;
2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні;
3) якщо у справі про спадщину спадкодавець — громадянин України і мав в ній місце проживання;
4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні;
5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб—підприємців;
6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України;
7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України;
8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні;
9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України;
10) в інших випадках, визначених законами України.