ПИТАННЯ:
Чи можна знову судитися з ПФ починаючи з початку 2012 р. за Рішенням КСУ 2008 року? Адже воно стосується лише постанови Кабінету Міністрів № 745, що діяв лише до кінця 2011 року.
ВІДПОВІДЬ:
Судиться, звичайно, можна. Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади гарантовано ч. 2 ст. 55 Конституції, а порядок його реалізації визначено Кодексом адміністративного судочинства. Так що ніяких перепон на шляху звернення до суду немає. Інша справа, що шансів виграти судовий розгляд у справах про соцвиплати у 2012 році також практично немає.
Адже пунктом 3 Прикінцевих положень Закону «Про державний бюджет на 2012 рік» було встановлено, що у 2012 році норми, що стосуються соціальних виплат більшості пільговиків, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів, виходячи з наявних фінансових ресурсів Держбюджету та бюджету ПФУ. Для чорнобильців порядок і розміри таких виплат встановлені постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210, для всіх інших - постановою КМУ від 28.12.2011 № 1381.
Тобто ситуація, що склалася із соціальними виплатами в другій половині 2011 року, коли Прикінцеві положення Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік» були доповнені пунктом 4, повторюється. Тоді Законом про Держбюджет Кабміну також було надано право визначати розміри соціальних виплат, відмінні від тих, що є в законах «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус дітей війни» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб »(далі -« пільгові »закони).
І судова практика вже тоді, у другій половині 2011 року, пішла шляхом надання п. 4 Прикінцевих положень Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік» переваги перед «пільговими» законами.
Свідченням тому - інформаційний лист ВАСУ від 06.09.2011 року № 1080/0/4-11. У ньому Вищий суд адміністративної юрисдикції вказав на те, що за наявності регулювання одних і тих же правовідносин з боку двох нормативних актів однакової сили перевага віддається тому, що був прийнятий пізніше.
Тому починаючи з 23 липня 2011 (дата набуття чинності постанови КМУ № 745) правомірність дій суб'єктів владних повноважень у справах про соцвиплати необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови КМУ від 06.07.2011 № 745 , а не на відповідність нормам спеціалізованих законів про соцвиплати.
Як результат, місцеві суди почали відмовляти у задоволенні позовів про стягнення соціальних виплат у розмірах, встановлених спеціальними, «пільговими» законами за період після 23 липня 2011 року. Для прикладу можна навести рішення Печерського райсуду м. Києва від 28.09.2011 № 2-а-1922/11, Ставищанского райсуду Київської області від 11.10.2011 № 2-а-11187/11, Конотопського міськрайонного суду Сумкою області, Зотоноского райсуду Черкаської області від 12.01.2012 № 2-а-11803/11.
У п. 11 постанови Пленуму від 19.12.2011 року № 8 ВАСУ ще раз вказав на перевагу Закону про бюджет, як прийнятого пізніше, над «пільговими» законами.
Переломити цю ситуацію могло лише визнання п. 4 Прикінцевих положень Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік» неконституційним. Тоді б відкривалася можливість стягнення соціальних виплат за 2011 рік і з'являлася б хоч якась надія на 2012 рік. Але Конституційний Суд Рішенням від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 не тільки визнав зазначену норму конституційною, а й фактично виправдав можливість законами про Держбюджет змінювати правове регулювання у інших сферах.
Тому підстав для того, що в 2012 році судова практика раптом різко зміниться, немає. Адже Закон «Про державний бюджет на 2012 рік» був прийнятий пізніше «пільгових» законів, при тому не визнана неконституційною (і, швидше за все, не буде визнаний таким). А значить, керуючись логікою ВАСУ, має перевагу. Як наслідок, на практиці і в суді буде перевірятися відповідність розміру виплат не нормам «пільгових» законів, а нормам постанов КМУ від 23.11.2011 № 1210 та від 28.12.2011 № 1381.
Що ж стосується права на отримання тих виплат, що належали до 23 липня 2011 року, то отримати їх у 2012 році також навряд чи вийде. Адже після «судової реформи» ч. 2 ст. 99 КАС встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Причому відповідно до останньої редакції ст. 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд не знайде підстав для визнання причин пропуску суттєвими.
Причому термін, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС, на думку ВАСУ, викладеному в п. 7 постанови Пленуму від 19.12.2011 року № 8, повинен застосовуватися і до доплат до пенсій для дітей війни. Адже за своєю правовою природою така надбавка до пенсії є окремим джерелом доходу та не є складовою пенсії дітей війни. Тому норми ст. 87 Закону «Про пенсійне забезпечення» та ст. 46 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що встановлюють 3-річний термін виплати нарахованих, але не неотриманих сум пенсій, на ці правовідносини не поширюються.
Вважаючи, що особа повинна була дізнатися про невиплату йому соціальних пільг відразу за фактом їх невиплати, більшість судів спочатку почали відмовляти у стягненні сум соціальних виплат за період понад 6 місяців. Потім - стягували лише за період з моменту звернення до 23 липня 2011 року. Тепер же, швидше за все, і зовсім будуть відмовляти у прийнятті позовних заяв, вказуючи на те, що 6-місячний строк пропущено і поважних причин для його відновлення немає.