Кримінальне провадження — це розслідування обставин мотивів злочину, що за чинним законодавством України відноситься до правопорушення Кримінального Кодексу. Кримінальне провадження триває в три етапи: досудове розслідування, підготовче судове провадження та судовий розгляд. На всіх своїх стадіях кримінальне провадження може бути достроково закрите, якщо на це існують законні підстави, перелік яких визначений 284 статтею Кримінальний Процесуального Кодексу.
Закриття кримінального провадження має бути підтверджено юридичним актом в двох його виявах: як процесуальне рішення слідчого, прокурора чи суду та як відповідний документ у формі постанови (досудове чи підготовче судове закінчення) чи ухвали (як виправдувальний вирок).
Оскарження рішення про закриття кримінального провадження
Якщо потерпілий не погоджується з рішенням виконавчих осіб про закриття розслідування, він може оскаржити його в Апеляційному суді. Допомогти у вирішенні цього питання зможе адвокат. Порядок оскарження включає:
- Отримання документу про закінчення кримінального провадження уповноваженою особою чи органом.
- Збір документів на подання в Апеляційний суд (заява, ухвала про закінчення провадження, документи по справі).
- Звернення до Апеляційного суду.
- Ознайомлення з кінцевим рішенням.
Суб’єкти, що мають право почати процес закриття кримінального провадження
Згідно зазначеної статті КПК України, прийняті рішення про закриття кримінальної справи за наявності юридично значущих обставин, можуть наступні уповноважені особи або органи: слідчий, прокурор або суд.
Анулювання провадження слідчим або прокурором виконується на досудовому розгляді справи. Підставою для цього можуть бути передбачені 284 статтею причини, серед яких виділяють фактичні та юридичні.
Перші є обґрунтованим і доведеним висновком про невинність обвинуваченого, або навіть про відсутність факту злочину. Юридичні підстави закриття досудового провадження не заперечують факт злочину або участь обвинуваченого в скоєні правопорушення, але з тих чи інших причин унеможливлюють продовження розслідування справи і відкриття суду (тяжкі хвороби обвинуваченого, скасування кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення, відмова сторони потерпілого від обвинувачень і т.д.). Закриття кримінального провадження судом в більшості випадках прирівнюється до виправдувального вироку (якщо під час судового кримінального провадження було виявлено факт відсутності складу злочину або не підтверджено діяння обвинуваченого) — такий тип закриття кримінального провадження отримав назву реабілітаційний. В деяких випадках, суд приймає рішення про анулювання кримінальної справи, одночасно з тим не виправдовуючи підсудного (якщо діють юридичні підстави закриття справи — звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності, зняття обвинувачень прокурором або потерпілим і т.д.).