про що важливо знати і пам'ятати
• Ви працюєте на міжнародному ринку?
• У вас експортно-імпортні операції?
• Чи співпрацюєте з міжнародними компаніями?
Тоді ази знання законодавства допоможуть не тільки працювати правильно, але й уникнути помилок, що ведуть до фінансових втрат.
Що потрібно для законної реєстрації компанії за кордоном?
Реєстрація іноземної компанії розцінюється як інвестування коштів або матеріальних цінностей. У Декреті Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 № 15-93 (пп. «е» п. 4 ст. 5) зазначено, що для здійснення інвестицій за межі України, в тому числі для придбання корпоративних прав та цінних паперів, - необхідно отримати індивідуальну ліцензію Національного банку України. Такого роду ліцензія видається для здійснення разової валютної операції і на період, необхідний для здійснення операції.
Крім того, відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.5.2 діючої Інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженої постановою Правління НБУ № 122, валютна операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів або їх похідних у обмін на валютні цінності, з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту (тобто інвестиція за кордон), вимагає отримання відповідної індивідуальної ліцензії НБУ.
Таким чином, всі види фінансових інвестицій за межі України - як прямі інвестиції (внесення коштів до статутного капіталу юрособи в обмін на корпоративні права), так і портфельні (придбання цінних паперів, їх похідних та фінансових активів на фондових майданчиках) - регулюються постановою Правління НБУ № 122
Що потрібно для отримання ліцензії НБУ для інвестування за кордон?
Щоб отримати відповідну індивідуальну ліцензію НБУ, необхідно подати такі документи (п. 2.1 Інструкції № 122):
1) заява встановленої форми;
2) оригінал або нотаріально завірену копію підстав для здійснення інвестування (рішення учасників юрособи, договір, протокол тощо);
3) оригінал або нотаріально завірену копію підтвердження реєстрації об'єкта інвестування та його установчих документів.
Однак якщо спочатку (до здійснення відповідної реєстрації) потрібне внесення інвестиції і даний факт підтверджується витягом з місцевого законодавства - в такому випадку дані документи можуть не виводитись (п. 2.3 Інструкції № 122).
Що важливо: документи, надані для отримання індивідуальної ліцензії НБУ, не можуть використовуватися повторно для отримання іншої такої ліцензії
Рішення про видачу ліцензії НБУ приймає з урахуванням висновків спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю, - п. 3.5 зазначеної Інструкції. Термін розгляду документів не може перевищувати 25 робочих днів.
Власник індивідуальної ліцензії НБУ зобов'язаний протягом 2 тижнів після кожного перерахування коштів на підставі такої ліцензії звітувати перед НБУ - п. 3.9 Інструкції.
Інвестування майнових цінностей за кордон
Згідно з постановою Кабміну № 229 «Про затвердження Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України і Положення про порядок контролю та звітності щодо використання майнових цінностей, які інвестуються за межами України», для інвестування майнових цінностей за кордон необхідно отримати відповідну індивідуальну ліцензію в Міністерстві економіки.
Для отримання ліцензії в Мінекономіки слід подати такі документи:
1) лист-звернення з обгрунтуванням необхідності здійснення майнових інвестицій за межі України;
2) нотаріально завірену копію Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - Заявника (якщо він таким є);
3) нотаріально завірену копію установчих документів юридичної особи - Заявника (якщо він таким є);
4) довідку банківської установи, в якій відкрито рахунок Заявника;
5) підтвердження вартості майнових цінностей в іноземній конвертованій валюті на основі цін міжнародних ринків;
6) розрахунок термінів, необхідних для реалізації майнових інвестицій за межі України;
7) підтвердження внесення плати за видачу індивідуальної ліцензії;
8) довідку про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - Заявника в податкових органах як платника податків.
Порядок звітності за свою іноземну компанію
Резиденти України, які отримали відповідну індивідуальну ліцензію, зобов'язані здійснити декларування інвестованих майнових цінностей наступним держорганам:
- НБУ - шляхом подачі повідомлення про фактично інвестованих майнових цінностях (п. 3 Положення про порядок контролю та звітності);
- Мінекономіки - шляхом подачі повідомлення про фактично інвестованих майнових цінностях з відповідною відміткою НБУ (п. 3 Положення про порядок контролю та звітності);
- ДПАУ - шляхом подання декларації про всі доходи, отриманих у результаті такого майнового інвестування (п. 4 Положення);
- Держкомстату (п. 7 Положення).
Як стати законним власником компанії без отримання ліцензій?
Інвестиційний актив (пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах), подарований платнику податку, вважається придбаним їм за нульовою вартістю. Таким чином, при отриманні корпоративних прав в якості подарунка у фізичної особи податкових наслідків не виникає. Це регулюється пп. «Е» п. 4 ст. 5 Декрету Кабміну «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та пп. 9.6.2, 9.6.7 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
При отриманні корпоративних прав в якості подарунка у фізичної особи не виникає податкових наслідків. У той же час, обов'язок реєструвати і декларувати активи, які перебувають за кордоном, - залишається
Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані здійснювати декларування валютних цінностей в регіональних відділеннях НБУ та державних податкових інспекціях за місцем свого знаходження незалежно від способу отримання таких валютних цінностей (п. 2 наказу Мінфіну «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами »).
Що потрібно знати про валютні цінності?
Валютними цінностями, згідно з п. 1 ст. 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», визнаються (щодо розглянутого питання):
- Цінні папери, виражені у валюті України (у гривні);
- Цінні папери, виражені в іноземній валюті.
Стаття 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що незаконне придбання, продаж, обмін, використання валютних цінностей як способу платежу або застави тягне за собою попередження або накладення штрафу від 30 до 44 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян з конфіскацією валютних цінностей.
Якими документами регулюється режим інвестування на території України?
Режим інвестування на території України регулюється такими основними нормативно-правовими актами:
• Закон України «Про інвестиційну діяльність»;
• Закон України «Про режим іноземного інвестування»;
• Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 07.08.96 № 928 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій»;
• Постанова Правління НБУ від 10.08.2005 № 280 «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну».
Що потрібно для реєстрації компанії в Україні?
Закон України «Про режим іноземного інвестування» визначає такі форми здійснення іноземних інвестицій:
• часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
• створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
• придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
• придбання самостійно або за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
• придбання інших майнових прав;
• господарська (підприємницька) діяльність на основі угод про розподіл продукції.
При державній реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юрособа, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру. Крім того, потрібно подати державному реєстратору в Україні Апостильовані копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи в Україні та довіреність (під апостилем) від компанії нерезидента - засновника на людину, яка буде подавати документи для проведення держреєстрації підприємства в Україні.
Переказ грошових коштів на користь нерезидентів
Переказ грошових коштів на користь нерезидентів регулюється постановою НБУ «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями» від 30.12.2003 № 597, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2004 за № 159/8758.
Підставою для переведення банками коштів в іноземній валюті на користь нерезидента України є:
• договір з нерезидентом України або інший документ, який відповідно до законодавства України має силу договору;
• документи, що свідчать про фактично надані послуги, виконані роботи чи передані права інтелектуальної власності.
Крім цього, якщо ціна договору перевищує 100000 євро - необхідно надати акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який підтверджує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності кон'юнктурі ринку.
У разі письмової відмови Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків у проведенні цінової експертизи здійснення операцій дозволяється лише за наявності погодження Національного банку.
У той же час, дане правило не поширюється на такі операції:
• з оплати фінансових, туристичних, транспортних та комунікаційних послуг резидентами за наявності у них ліцензій (дозволів) на проведення господарської діяльності у сфері тих послуг, які оплачуються;
• з оплати транспортних послуг експедиторами-резидентами;
• операції резидента України, які здійснюються за дорученням та за рахунок коштів нерезидента України, за умови, що нерезидент України до проведення операції забезпечив резидента України засобами, потрібними для виконання доручення;
• операції, на здійснення яких резидентом України або нерезидентом України отримана індивідуальна ліцензія НБУ;
• платежі резидента України - позичальника на користь нерезидента України відповідно до умов виданих НБУ реєстраційних свідоцтв за договорами, які передбачають виконання резидентом України боргових зобов'язань перед нерезидентом України за залученими кредитами, позиками в іноземній валюті.
Обмеження по роботі з офшорами
В Україні є свій список офшорів, який визначений Кабінетом Міністрів. Всі країни, які включені до цього переліку, підлягають обмеженню - п. 18.3 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, при укладанні договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, розташованих в офшорних зонах, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів чи нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків від оплаченої вартості цих товарів (робіт, послуг).
Таким чином, обмеження в частині включення до складу валових витрат застосовується у разі, якщо:
а) нерезидент, з яким укладено договір на оплату товарів (робіт, послуг), розташований в офшорній зоні;
б) розрахунки за товари (роботи, послуги) здійснюються через нерезидентів, розташованих в офшорній зоні (як через посередників у розрахунках);
в) оплата за товари (роботи, послуги) здійснюється через банківські рахунки нерезидентів, розташованих в офшорній зоні
У той же час, у своєму листі від 27.11.2002 № 8036/6/15-2316 ДПАУ зазначає, що українські підприємства-імпортери, які проводять оплату на користь нерезидентів, розташованих не в офшорній зоні, але на їх рахунки, відкриті в банках , зареєстрованих в офшорній зоні, можуть включати до складу своїх валових витрат суму витрат на оплату вартості товарів (робіт, послуг) без застосування норм п. 18.3 Закону.
Оподаткування операцій з нерезидентами
Відповідно до пп. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, на підставі договорів про спільну діяльність на території України без створення юрособи.
Купуючи акції, корпоративні права на компанію - резидента України, такий резидент не відносить емісійний дохід на рахунок свого валового доходу - пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Але емісійним доходом буде визнана сума перевищення сумою надходжень, отриманих емітентом від продажу власних акцій або інших корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів, їх номінальної вартості (при первинному розміщенні), або ціни зворотного викупу при повторному розміщенні інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів - п. 1.27 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відносно інших цінних паперів (облігацій) - дохід, отриманий від реалізації таких цінних паперів, за умови, що він перевищує витрати, пов'язані з придбанням таких цінних паперів, включається до складу валового доходу.
Також до валового доходу відносяться безоплатно отримані основні фонди - матеріальні цінності, призначені для використання у господарській діяльності протягом періоду часу, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію, та вартість яких перевищує 1000 грн. (Пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»).
У відношенні поворотної фінансової допомоги (грошові кошти, передані на певний строк, без справляння відсотків - пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств») податкових зобов'язання не виникає, якщо поворотна фінансова допомога отримана і повернена в протягом одного звітного періоду (3 місяці).
Зміни порядку оподаткування прибутку підприємств в Україні
17 травня 2010 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України« Про оподаткування прибутку підприємств »щодо оподаткування дивідендів» від 27.04.2010.
Нова норма Закону говорить, що материнська компанія, що володіє 20 і більше відсотками капіталу дочірнього підприємства, веде окремий облік дивідендів, отриманих від дочірніх компаній, і не включає їх до валового доходу. Ця норма відноситься до дивідендів, отриманих від резидентів і нерезидентів України, крім нерезидентів, які мають офшорний статус.
Закон був розроблений і введений в дію з метою приведення законодавства України у відповідність з міжнародними нормами законодавства, положення яких знаходяться в міжнародних договорах про усунення подвійного оподаткування.
Сподіваємося, що це короткий посібник допоможе Вам більш успішно працювати з нерезидентними компаніями.