Перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу:"Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу.
Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників".
Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом.
Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата.
Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.
Коментар статті Конституції:
Складення народними депутатами України присяги перед вступом на посаду є новелою у консти-туційному законодавстві України, з якою пов'язується принципово новий порядок виникнення повноважень народного депутата та набуття повноважності Верховною Радою України кожного нового скликання (див ст. 82).
Враховуючи, що формування законодавчого органу держави є складним-і тривалим процесом, чітке визначення моменту виникнення повноважень народного депутата України набуває суттєвого значення. Адже навіть обрання громадянина народним депутатом складається з цілої низки самостійних юридичних фактів, з якими пов'язується виникнення тих чи інших правових наслідків для учасників виборчого процесу. Оголошення Центральною виборчою комісією по виборах народних депутатів України про обрання громадянина народним депутатом України і визнання його повноважень далеко не завжди відбувається щодо усіх новообраних народних депутатів одночасно, оскільки залежить при існуючій виборчій системі від результатів виборів по кожному з 450 виборчих округів. Проте парламент є колегіальним органом, що вимагає одночасного здійснення повноважень народними депутатами, з яких складається Верховна Рада. Тому Конституція України пов'язує з 1 фактом визнання повноважень народного депутата України Центральною виборчою комісією набуття обраним громадянином лише статусу народного депутата (депутатського мандата). Виходячи з цього складення присяги народним депутатом є юридичним і фактом, з яким Конституція пов'язує момент виникнення повноважень народного депутата, що дає йому право на участь у роботі Верховної Ради та на заняття в її органах тієї або іншої посади. За своїм змістом присяга народного депутата означає добровільне взяття ним обов'язку бути вірним Україні, усіма свої- і ми діями боронити її суверенітет і незалежність, дбати про благо Вітчизни і добробут громадян України, додержуючись Конституції та законів України, керуючись інтересами усіх співвітчизників. Таким чи-; ном, складення присяги народним депутатом є не лише правовою формою легалізації його статусу, а й морально-політичним актом, що виявляє суб'єктивне ставлення народного депутата до здійснення ним відповідальних депутатських повноважень.
Коментована стаття Конституції визначає загальні вимоги щодо процедури складення народними депутатами присяги. Присяга складається перед Верховною Радою України, яка збирається на першу сесію у термін, визначений ст. 82 Конституції.
Найстарший за віком народний депутат зачитує присягу перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом. Конституція не визначає термін, впродовж якого народний депутат має скріпити присягу своїм підписом. Однак, враховуючи правове значення акту складення присяги, слід ввалити, що народний депутат не може брати участі у засіданнях Верховної Ради з правом вирішального голосу до того часу, поки він не скріпить присягу своїм підписом під її текстом.
Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата, тобто втрату статусу народного депутата України. Конституція не визначає, у який спосіб має бути здійснена така відмова, а також що слід вважати відмовою скласти присягу. Відтак зазначені питання мають бути врегульовані законом про статус народного депутата України.
Втрату депутатського мандата у випадку відмови скласти присягу не можна пов'язувати з принципом депутатської недоторканності і відсутності юридичної відповідальності за висловлювання в парламенті (ст. 80). Суть питання полягає в тому, що, зважаючи на зміст присяги, згідно з яким депутат особисто, свідомо і вільно визнає свій конституційний обов'язок додержуватися Конституції і законів України, таку відмову слід розцінювати як заяву про незгоду з принципами і положеннями чинної Конституції. Фактично це означає свідому відмову віл депутатського мандата, який зобов'язує.