Розділ IV Конституції визначає правовий статус Верховної Ради України. Як зазначено у ст. 6 Кон-ституції, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Верховна Рада є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Верховна Рада здійснює також установчі функції. беручи участь у формуванні інших органів влади, а також парламентський контроль за їх діяльністю. Верховна Рада через вільно обраних народних депутатів представляє Український народ і діє в інтересах усіх громадян України.
Окремі питання, що стосуються діяльності Верховної Ради, крім розділу IV Конституції, визнача-ються також у розділах V "Президент України", VI "Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади", VII "Прокуратура" та VIII "Правосуддя". Це зумовлено тим, що у процесі виконання своїх функцій усі три гілки державної влади тісно взаємодіють між собою.
Так, до повноважень Президента належать призначення позачергових виборів до Верховної Ради та припинення її повноважень на підставах, визначених Конституцією, призначення за згодою Верховної Ра-ди ряду вищих посадових осіб держави, підписання законів, прийнятих Верховною Радою, і т. ін.
Щодо відносин Верховної Ради і Кабінету Міністрів, то останній підконтрольний і підзвітний Вер-ховній Раді у межах, передбачених у ст. 85, 87 Конституції України. Ними визначається, зокрема, що Верховна Рада більшою частиною свого конституційного складу має затверджувати подану Президентом кандидатуру Прем'єр-міністра, затверджує програми діяльності Кабінету Міністрів, має право приймати резолюції недовіри Кабінетові Міністрів.
Щодо відносин з Генеральною прокуратурою, то Верховна Рада дає згоду на призначення на посаду Генерального прокурора України та може висловлювати йому недовіру, що має наслідком його відставку з посади.
Взаємодію Верховної Ради із судовою владою характеризує те, що відповідно до ст. 128 Конституції всі судді, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, що призначаються Президентом вперше на посаду професійного судді строком на п'ять років, обираються Верховною Радою безстроково, у порядку, встановленому законом. Верховна Рада також призначає трьох своїх представників до Вищої ради юстиції.
Усе це свідчить про те, що у Конституції передбачено певний механізм стримувань і противаг, який дозволить більш ефективно взаємодіяти органам різ- і них гілок державної влади в Україні.
Верховна Рада складається з однієї палати, що для України, мабуть, є оптимальним варіантом побудови парламенту, бо однією з причин, які можуть обумовлювати створення двопалатного парламенту є, передусім, федеральний устрій держави. Між тим Україна є унітарною державою. А в унітарних державах, як свідчить історія розвитку парламентаризму, наявність двопалатних парламентів зумовлюється здебільшого національними, історичними, культурними традиціями. Вони виникли, як правило, в результаті компромісу, який мав місце в минулому між феодалами та буржуазією. В Україні таких традицій не існує.
Порядок діяльності Верховної Ради, її органів та посадових осіб, крім положень даної Конституції, на. даний час визначається Регламентом Верховної Ради України, законами "Про постійні комісії Верховної Ради України" від 4 квітня 1995 р., "Про статус народного депутата України" від 17 листопада 1992 р., іншими законодавчими актами, до яких вноситимуться відповідні зміни і доповнення у зв'язку з прийняттям Конституції. Одночасно слід зауважити, що Конституцією (ст. 82) передбачається прийняття закону про регламент Верховної Ради України.