ГЛАВА 20. ПРИЙОМНА СІМ'Я
ПРИЙОМНА СІМ'Я (СТАТТЯ 256-1 СК)
1. Прийомна сім'я — це сім'я, яка добровільно взяла на виховання і спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, Позбавлених батьківського
піклування.
Комментарий:
Ця глава в цілому присвячується утриманню і вихованню дітей-сиріт та дітей, по-збавлених батьківського піклування, яке взяла на себе держава.
З цією метою Указом Президента України № 1153/97 від 17.10.1997 р. були затверджені Заходи щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, де було передбачено «провести підготовчу роботу для здійснення експерименту з улаштуванням дітей-сиріт на виховання в сім'ї громадян (прийомна сім'я, патронаж)», «здійснити експертну перевірку дитячих будинків сімейного типу з метою поширення позитивного досвіду їх роботи», «підготувати проект положення про прийомну сім'ю» тощо.
На виконання цього Указу Президента України, міжнародного законодавства, зокрема, Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, Верховна Рада України 26.04.2001 р. прийняла Закон України «Про охорону дитинства» (№ 2402-ІН).
У цьому Законі передбачені завдання держави в галузі соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема, в ст. 25 цього Закону записано:
«Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Відсутність одного або обох з батьків та батьківського піклування підтверджується відповідними документами, які є підставою для надання цим дітям матеріального за-безпечення і пільг, передбачених законодавством України.
У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх у цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, під опікунів чи піклувальників, з прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї не мали впорядкованого житла або вселення їх у приміщення, яке зберігалося за ними, неможливе, забезпечуються по
зачергово впорядкованим житлом за останнім місцем проживання в порядку, встановленому законодавством України.
Держава гарантує матеріальну допомогу на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, у дитячих будинках сімейного типу і прийомних сім'ях у порядку, уста-новленому законодавством України.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, підлягають обов'язковому державному страхуванню до досягнення ними 18-річного віку.
Держава гарантує працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після повернення їх із дитячих закладів, від опікунів чи піклувальників, із дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, закінчення навчання в державних та комунальних навчальних закладах.»
З метою виконання Указу Президента України, Закону України, Кабінетом Міні-стрів було розроблено Положення про прийомну сім'ю і затверджено 26.04.2002 р. № 565 (далі — Положення № 565). Відповідно до цього Положення № 565 прийомна сім'я утворюється таким чином:
«Рішення про утворення прийомної сім'ї приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим комітетом міської раді (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) на підставі заяви подружжя, яке виявило бажання утворити прийомну сім'ю, та за поданням відповідного висновку відділу у справах сім'ї та молоді районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад (далі — місцеві відділи у справах сім'ї та молоді) про можливість утворення прийомної сім'ї.
Орган, який прийняв рішення про утворення прийомної сім'ї, несе відповідальність за її функціонування відповідно до законодавства.
На підставі рішення про утворення прийомної сім'ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається угода про влаштування дітей до прийомної сім'ї на виховання та спільне проживання (далі — угода) за фор-мою згідно з додатком.
Дія угоди припиняється у разі виникнення в прийомній сім'ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (тяжка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей) повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувалвнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, за згодою сторін та з інших причин, передбачених угодою.
У разі припинення дії угоди сім'я позбавляється статусу прийомної а подальше влаштування дітей визначається органом опіки та піклування.
Контроль за виконанням угоди, а також за умовами проживання, виховання при-йомних дітей здійснюють місцеві відділи у справах сім'ї та молоді й органи опіки та піклування районних, районних у мм, Києві та Севастополі держадміністрацій, ви-конавчих комітетів міських рад.
Місцеві відділи у справах сім'ї та молоді, відділи освіти, охорони здоров'я (головні лікарі центральних районних лікарень), праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих ко-мітетів міських рад, адміністрація закладів, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, надають допомогу кандидатам у прийомні батьки в підборі дітей та налагодженні контактів з ними.
Місцеві відділи у справах сім'ї та молоді із залученням спеціалістів Державного інституту проблем сім'ї та молоді періодично, але не рідше ніж раз на два роки, організовують навчання для прийомних батьків з метою підвищення їх виховного по-тенціалу.»