Що таке обман споживача? Як нас обманюють? Способи захисту прав споживачів
Обман споживача, введення його в оману - це протиправні дії. Такі дії можуть бути здійснені в організаціях, що реалізують товари, виконують роботи чи надають послуги населенню, а також індивідуальними підприємцями в сфері торгівлі (послуг) і громадянами, які працюють у індивідуальних підприємців.

Сегодня мы поговорим о вопросах жилищных, в частности о такой форме самоорганизации владельцев жилья, как жилищно-строительный кооператив (ЖСК). Возможно, у многих возникнет вопрос: «Зачем использовать эту организационно-правовую форму, если существует возможность создания ОСМД?». Да хотя бы потому, что ЖСК можно создать не только в многоквартирном доме, но и в коттеджном поселке. Кроме того, это один из возможных вариантов привлечения средств граждан для финансирования строительства. И главным документом ЖСК будет его Устав, который может и даже должен (по мнению Госкомпредпринимательства) быть принят на основании Примерного устава жилищно-строительного кооператива, утвержденного постановлением Совета Министров УССР от 30.04.85 № 186.
Запитання стягнення передбачених ст. 625 ЦК трьох відсотків річних та індексу інфляції продовжують залишатися одними з найбільш обговорюваних на форумі JuristOFF. Цього разу розмова зайшла про можливість стягнення зазначених нарахувань на суму основного боргу за умови відсутності вимоги кредитора про сплату основної суми боргу з урахуванням 3% річних (як окремого документа до пред'явлення позову).
Предоставление заема по доверенности – достаточно распространенное явление. Но порой заемщики, получившие таким образом заем, получают дополнительные основания для того, чтобы попытаться его не возвращать. Один из таких способов, состоящий в попытке признать договор заема недействительным в связи с неполучением средств от поручителя по договору заема, заключенного последним, стал предметом обсуждения на форуме JuristOFF.
1 июня 2010 года был принят
Чи може держреєстратор відмовити в реєстрації змінених відомостей про юрособу в Єдиному реєстрі, якщо учасник ТОВ був виключений з товариства за систематичне невідвідування загальних зборів ТОВ, про що зборами було прийнято відповідне рішення (можливо неправомірне) і внесені відповідні зміни до Статуту? Що буде доказовою базою систематичного невідвідування, систематичного невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, перешкоджання діяльності товариства, якщо раптом учасник ТОВ оскаржить рішення загальних зборів у суді? Ці питання задав один з учасників форуму на ЛІГА: ЗАКОН.
(Перефразування призову Остапа Бендера:
Не будемо заперечувати, що прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», який набуде чинності вже 18.01.2011 р. в цілому, - значний реформаторський крок законодавця, мотивований метою досягнення значущого соціального ефекту. Загальновідомо, що тенденції гуманізації права є ознакою розвитку держави, своєрідною еволюцією правового поля.
З 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» (далі - Закон № 3454), яким вводиться адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних та конфіденційної інформації. У зв'язку з цим питання дотримання вимог Закону України «Про захист персональних даних» (далі - Закон № 2297) стає все більш актуальним. Очевидним залишається той факт, що більша частина юридичних осіб (ЮО) та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (СПД) ще не зареєстрували бази персональних даних (БПД), якими вони володіють, як того вимагає Закон № 2297. Очевидно також і те, що положення самого Закону залишають бажати кращого. У зв'язку з цим ми пропонуємо аналіз деяких важливих практичних питань, які повинні послужити орієнтиром на дотримання Закону № 2297 при реєстрації БПД.
За визначенням пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, згідно статті 186 Кодексу.
31 грудня 2011 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства» № 4054-VI від 17.11.2011 вступили в дію зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.