Как известно, в Украине закон стоит на страже банковской тайны, под которой, в общем случае, понимается любая информация о деятельности или финансовом состоянии клиента, которая стала известна банку в процессе обслуживания как самого клиента, так и третьих лиц, разглашение которой может нанести материальный или моральный ущерб. Закон устанавливает порядок и исчерпывающий перечень обстоятельств, при которых банковская тайна может быть раскрыта (например, с письменного разрешения клиента, по решению суда, в определенных случаях и в строго ограниченном объеме – правоохранительным и налоговым органам, органам прокуратуры, государственной исполнительной службы, Антимонопольному комитету Украины).

Чи може клієнт банку захистити «недоторканність» інформації про себе?

В умовах фінансової кризи для багатьох українських банків стало актуальним питання «очищення» свого кредитного портфеля від «проблемних» кредитів. Як основні варіанти реалізації такого заходу розглядаються продаж прав вимоги за кредитами і факторинг. При цьому однією з проблем, з якою стикаються банки при відчуженні своїх активів, є питання розкриття банківської таємниці.

Згідно зі ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон про банки), банки повинні забезпечувати збереження банківської таємниці.

Об уголовной ответственности юристов в делах о налоговых преступлениях

В сегодняшних экономических условиях оптимизация налогообложения – один из немногих эффективных инструментов повышения финансовых результатов предпринимательской деятельности. Ввиду несовершенства действующего законодательства в сфере налогообложения особого внимания заслуживает тонкая грань, существующая между оптимизацией налогообложения и уклонением от уплаты налогов. Оптимизация налоговых платежей – это использование механизмов минимизации налоговой нагрузки в рамках действующего законодательства. В то же время уклонение от уплаты налогов, сборов (обязательных платежей) – это действия, выходящие за рамки правового поля, носящие криминальный характер и содержащие состав преступления предусмотренный ст. 212 УК.

Види, підстави та порядок притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності й рекомендації з її уникненню

Діяльність адвоката є досить специфічним різновидом професійної юридичної діяльності, спрямованої на захист порушених прав та представництво законних інтересів фізичних і юридичних осіб. У зв'язку з цим законодавство України висуває особливі вимоги до адвокатів, зокрема, встановлюючи не тільки суто юридичні обов'язки адвокатів, а й Правила адвокатської етики.

Вочевидь, що особливість української нормотворчості – неможливість виконання затверджених інструкцій. Так, мабуть, станеться і з постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2010 року № 805, якою затверджено Порядок продажу у 2010 році земельних ділянок несільськогосподарського призначення на земельних торгах.

При заключении договоров аренды коммерческой недвижимости (под этим понятием подразумевается аренда нежилых помещений, прежде всего офисов) следует обратить внимание на ряд нюансов.

С 10 января 2007 вступили в силу изменения в Гражданский кодекс Украины (далее - ГК Украины), согласно которым нотариальному удостоверению и государственной регистрации подлежат договоры, заключенные на 3 года и более (ранее необходимо было обязательно удостоверять договоры, срок которых составляет более года). При этом одним из неприятных аспектов становится необходимость уплаты государственной пошлины, размер которого начисляется от суммы арендной платы за весь срок действия договора. Для предотвращения затратам целесообразно заключать договор на срок до 3 лет, после чего его необходимо разорвать, оформив соответствующее приложение к договору и акт приема-передачи здания (помещения), а затем заключить новый договор.

Основними нормативними актами, що регулюють порядок та умови укладення, виконання та розірвання договорів оренди нерухомого майна, є Цивільний кодекс України, Земельний кодекс України і Господарський кодекс України, Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р., Закон України «Про оренду державного та комунального майна »від 10 квітня 1992 р. і Закон України« Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень »від 1 липня 2004

С принятием Закона «О судоустройстве и статусе судей» в нашей стране началась судебная реформа, на которую украинское общество ожидало более 15 лет. Проведенная в 2001 - 2002 годах так называемая малая судебная реформа, которая закончилась принятием Закона «О судоустройстве Украины», который вступил в силу в феврале 2002 года, не решила всех проблемных вопросов, а потому судебную реформу следовало продолжать чтобы обеспечить требования Конституции о создании механизма реального судебной защиты нарушенных прав граждан, в том числе право на апелляционное обжалование решений суда, на создание условий для работы судов высших инстанции и специализировать суды в целом. Необходимость в продолжении проводить судебную реформу и дальше усматривалось в целесообразности правильно определить процессуальные полномочия судов различных инстанций, разработка механизма проверки судами высших инстанций судебных решений судов низших инстанций, совершенствование процедуры привлечения судей к ответственности и вообще необходимость в решении проблемы подготовки квалифицированных кадров для работы в судебных органах.

Розроблений Наталією Доценко-Білоус законопроект «Про державне регулювання ринку рейтингових послуг в Україні» зареєстрований у Верховній Раді України (№ 7041) і рекомендований до прийняття в першому читанні

Для цілей приведення законодавства України у сфері рейтингування до стандартів і положенням європейського законодавства Наталія Доценко-Білоус, адвокат ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» розробила законопроект «Про державне регулювання ринку рейтингових послуг в Україні». Станом на сьогоднішній день продовжує діяти частина 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 15 грудня 2005 року № 3201-IV, яка зобов'язує Кабінет Міністрів розробити і подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про національний рейтингуванні в Україні. Однак, незважаючи на існування даного законодавчого припису, законопроекту про національний рейтингуванні в Україні за чотири роки так і не з'явилося.